У Каховському водосховищі – нова біда. Воно й так забруднене через скидання погано очищених стоків з міста Берислава. А тепер у нижній частині рукотворного моря ще й так звана сміттєва риба загрозливо розплодилася. Старший науковий співробітник Інституту рибного господарства (Київ), кандидат біологічних наук Костянтин Гейна каже, що під час обліку водних ресурсів у Василівській та Каїрській балках, які служать природними нерестовищами, відбувається просто-таки навала гірчака та амурського чабака. Ці «чужинці» мало того, що є конкурентами харчування багатьох цінних промислових видів риб, та ще й поїдають їхню ікру.
«При обстеженні балок на кожні сто метрів акваторії ми виявили по 300 – 500 особин гірчака, і до сотні — амурського чабака. При цьому промислових видів риб – всього 10-12 особин. А в Рогачицькій затоці інша проблема – тут кормові ресурси винищує звичайна тюлька», — розповів Костянтин Миколайович.
Щоправда, від «окупантів» уже знайшли «ліки», які не шкодять природі- щуку. На засіданні комісії з контролю за вселенням водних біоресурсів під керівництвом представника Держрибагентства України Олександра Томченко вирішили: у балки та затоку водосховища вже нинішньої весни випустити велику кількість молоді щуки. Вона триматиметься тут постійно, бо звичка до тривалих і далеких міграцій їй не властива. Тож швидко «підчистить» зграї шкідливих для екологічної рівноваги зайд.
Щупачків вагою близько одного граму кожен, у кількості понад 1,4 мільйони особин вже виростили на базі держустанови «Новокаховський рибзавод частикових риб» . Отримане тут потомство від плідників хижака і попрацює «санітарами» водойми, поїдаючи самих зажерливих зайд. А тим самим звільнить життєвий простір для цінніших ляща, плітки, коропа. Завдяки цьому зростуть улови рибалок – і любителів, і промислових.
Директор установи Ігор Дикуха додає:
«Окрім щуки, нинішнього року у пониззя Дніпра та Каховське водосховище плануємо випустити не менше 330 тисяч мальків сома та 110 тисяч штук особин судака. Адже чисельність хижих риб у головній українській річці впала через браконьєрство та погану екологію, тому популяцію доводиться відтворювати штучно. Десять років тому це був тільки експеримент, але тепер ми довели його успішність».
Через постійне зменшення скидів з дамби Каховської ГЕС, Дніпро на своєму шляху до моря міліє, його течія слабшає. Через це замулюються піщано-галькові ділянки дна, які раніше служили нерестовищами для рибця та чехоні. Тож не виключено, що незабаром і ці види доведеться розмножувати штучно, аби не допустити їх остаточного вимирання.