У житті є найважливіші справи, які кожна людина повинна робити виключно сама. Не можна кимось призначити Вам кохану чи коханого, товариша, або визначити якому богу молитися, т.і. Зазначене кожен робить сам шляхом вибору, виходячи із особливостей розвитку, виховання, освіти, світогляду та багатьох інших критеріїв особистості, яку обирає.
Такий же шлях у суспільства, на наш погляд,повинен бути й до визначення правосуддя в Україні. Саме громадяни повинні обирати собі того, кому довіряють від кого очікують справедливості. Неупередженість, добропорядність, людяність, правдивість та інші риси кандидата у судді — то якості, наявність яких найбільш об’єктивно визначить саме громада. А в разі помилки понесе повну відповідальність за свій вибір. Держава ж, в особі відповідних структур, залишає за собою важелі контролю за об’єктивністю виборів та дотриманням законності з боку суддів.
Судоустрій в Україні будується по іншому. Можливість стати суддею напряму залежить від комісій з державних посадовців, та глави держави який зрозуміло нічого не знає про якості кандидата. Не народ визначає, чи справедливий суддя, а чиновник.
Протягом всіх років становлення України як незалежної держави ми кожного разу після обрання нового президента спостерігали масову заміну старих неправильних суддів на нових чесних та справедливих. Та маємо факти навіть родинно сімейних династій у цій сфері.
Необхідність реформування вітчизняної системи правосуддя, для підвищення якості суддівської гілки влади ні в кого не викликає сумнівів.
Багато політиків, які претендують на посаду Президента України, у своїх передвиборних програмах обіцяють запровадити в Україні виборність суддів, пропонуючи обирати суддів місцевих судів шляхом голосування на визначений термін і з наступним переобранням.
Не багато країн пішли таким шляхом і обирають суддів. Але таке право за радянських часів існувало у громадян СРСР і на сьогодні існує у громадян Японії, Швейцарії та навіть Сполучених Штатів Америки.
Обрання суддів народом шляхом голосування має на меті забезпечення незалежності судів, унеможливлення впливу влади та усвідомлення того, що за свою поведінку, кожен вчинок, кожне рішення, відповідальність невідворотно наступить під час наступних виборів.
Таким чином умови для вседозволеності і безвідповідальності, як це відбувається зараз будуть усунуті назавжди. Кожен суддя знатиме, що його доля вирішується виключно виборцями, і жоден чиновник, родич чи знайомий не вплине на рішення людей. Запровадження виборності суддів суттєво зменшить вплив органів державної влади на процедуру його призначення та прийняття замовних рішень.
Запропонований погляд не є аксіомою і має на меті довести до громадян, що виключно народ є носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні і має право самостійно вирішуватияка держава нам потрібна.